Велика Книга Максим – Джон Яркер

11174866_391122827761309_2108942780456015479_n

  1. Твори ближнім все те благо, яке бажав би, щоб творили тобі.
  2. Не роби ближнім своїм нічого, що не бажав би, щоб зробили тобі.
  3. У масонства є одна мета – творити благо, одне знамено – людство, один вінець – чеснота.
  4. Вірити і сподіватися; осягати безмежне – значить простувати до досконалості.
  5. Бог є Істина; лише Істині належить вчити.
  6. Час усуває помилки і робить Істину лише яскравішою.
  7. Люби благе, підтримуй слабких, біжи від порочних, однак нікого не ненавидь.
  8. Великодушність в тому, щоб за шкоду платити благом.
  9. Якщо хтось зашкодить тобі, утішся, бо горе – в шкоді, яку міг би принести ти, а не в тій, яку завдадуть тобі.
  10. Сіяти благо – це борг людини, пожинати його – борг Бога.
  11. Пізно дає той, хто чекає, доки попросять.
  12. Борг людини – зберігати вірність принципам Природи і втілювати їх на благо ближніх.
  13. Досконаліший з людей той, хто найбільш корисний братам своїм.
  14. Справжня великодушність – не в дарі, а в тому, як дарують.
  15. Великі думки йдуть від серця.
  16. Прямуй в пошуках Істини, освітлюючи собі шлях факелом розуму.
  17. Удосконалюйся в науках, щоб розум приносив тобі користь; возведи в закон любов до людства, щоб врятувати його від падіння в безодню помилок і пороку.
  18. Злякатися благої справи – значить, визнати свою нездатність зробити її.
  19. Хай не пройде жоден з днів життя нашого без того, щоб привнесли ми нове в скарбницю своїх знань і чеснот.
  20. Лінь ускладнює всяку справу, працьовитість – полегшує.
  21. Небагатий спокій краще за неспокійну розкіш.
  22. Сон приносить відпочинок лише працелюбному; ледачий не відчує всієї його радості.
  23. Хто вірить всім – щирий, хто не вірить нікому – обачний.
  24. Егоїзм – це вампір, який живиться заради свого існування чужим буттям.
  25. Віддатися гніву – значить, мстити собі самому за провину іншого.
  26. Гнів починається з дурості і закінчується каяттям.
  27. Ніколи не соромно визнати свої помилки, адже це означає лише те, що сьогодні ми мудріші, ніж учора.
  28. Перш ніж зробити крок назустріч небезпеці, потрібно передбачати її і злякатися, однак опинившись віч-на-віч з нею, слід нею знехтувати.
  29. Прислухайся до голосу совісті, уникай сварок, відбивай образи, хай буде тобі у всьому порукою розум.
  30. Шануй мандрівника і допомагай йому; мандрівник для тебе святий.
  31. Якщо порядок панує в людстві, це є доказом того, що розум і доброчесність сильні.
  32. Мудрість минулих часів – як зимове сонце, просвіщає, але не гріє.
  33. Поглиблюй свій розум, бо це засіб служіння людству.
  34. Той хто має розум має і смак до великого, і пристрасть до малого.
  35. Не лести братові своєму – так ти його зраджуєш; якщо ж брат твій лестить тобі – стережися, аби цим він не зіпсував тебе.
  36. Лестощі – це прірва, вирита пороком, аби чеснота пала в неї.
  37. Нікого не зневажай, бо так ти лише додаси до тих своїх пороків, які поділяєш з тим, кого зневажаєш, ще й найгірший з пороків – віру в те, що твої переконання кращі за чиїсь.
  38. Жадібність живе в центрі суспільства, подібно до хробака-руйнівника, який мешкає в серці квітки, яку він поглинає і тим вбиває.
  39. Омани і страждання суть два шляхи, якими за необхідністю слідує людина до щастя.
  40. Правосуддя є єдине Провидіння народів; воно є сукупність усіх чеснот.
  41. Людина, позбавлена совісті, може в чомусь досягти успіху, однак прийде день, коли гріхи приведуть її до падіння.
  42. Радій справедливості, але тепло приймай і несправедливість; страждай мовчки.
  43. Стримано розмовляй з великими, обачно – з рівними, відверто – з друзями, м’яко – з малими, ласкаво – з бідними.
  44. Будучи ображений, пробач образника і проси у нього вибачення.
  45. Віддяч за образу справедливістю, а за доброту – любов’ю.
  46. Є лише одне слово, яке може служити правилом на все життя, і слово це – взаємність.
  47. Вірність і чесність – вищі чесноти.
  48. Подолай страх – і більше він не повернеться; вивчи минуле – і пізнаєш майбутнє.
  49. Справедливий правитель подібний до Полярної Зірки, нерухомої серед рухомих тіл.
  50. Блага людина дивиться в корінь, і якщо хороший корінь, добре і те що виросте з нього; кореню ми зобов’язані синівською відданістю, плоду – братньою любов’ю.
  51. Той, хто, шукаючи вигоди, мислить про справедливість, терплячи біду, забуває про життя, хто пам’ятає давні договори, тільки того слід вважати людиною.
  52. Полюбимо ж справедливість, яка творилась іншим так само, як і нам.
  53. Життя людини залежить від її доброчинності, і якщо зла людина живе – значить, така доля.
  54. Блага людина завжди спокійна та щаслива, зла ж завжди страшиться.
  55. Багатство і почесті, придбані неправедно, суть лише імла і вони швидко минуться.
  56. Живучи на хлібі та воді, на долівці і підклавши під голову лише руку, можна стати щасливим.
  57. Небо проникає в серця наші подібно до того, як світло проникає в темну палату; нам належить налаштуватися на нього як музичним інструментам; нам належить зливатися з ним, як зливаються в єдине ціле дві скрижалі; нам належить взяти його дари в ту ж мить, коли вони даруються нам.
  58. Некеровані пристрасті закривають двері наших душ для Бога.
  59. Не поспішай судити братів своїх, у чому б вони не завинили.
  60. Будь справедливий до друзів своїх так само, як до ворогів і до всіх людей, і до всього, що дихає.
  61. Пам’ятай, що на нерівних шляхах долі саме тверда мужність піддається найстрашнішим випробуванням, і здолати ці випробування – це і є чеснота.
  62. Користь чесноти так очевидна, що порок завойовує послідовників лише матеріальною вигодою.
  63. Масонство є Порядок і Істина в усьому; воно ненавидить всякий порок, воно звеличує В:.А:.В:., і таїнства його суть Світло Розуму; в основі його лежить милосердя.
  64. Прощавай своїх ворогів; лише добром захищайся. Цією величною самопожертвою ти доставиш собі найчистішу з радощів і станеш живою подобою Бога; пам’ятай, що немає прекраснішого ніж перемога розуму над інстинктом; забувай нанесену тобі шкоду і завжди пам’ятай все принесене тобі благо.
  65. Корися законам своєї країни, оскільки закон вимагає цього від тебе; однак захищай свої права від зазіхань, спрямованих на те, щоб позбавити тебе прав.
  66. Не звинувачуй ближніх за сповідувану ними релігію і не осуджуй її.
  67. В:.А:.В:. вимагає від тебе поклоніння за допомогою лише твоїх праць; Він не накладає на тебе відповідальності за помилки і слабкості інших людей, адже вони рівні тобі, і, подібно тобі самому, удостоєні Його любові і батьківської настанови.
  68. Вільний муляр зобов’язаний з повагою ставитися до всіх форм релігійного поклоніння, до будь-яких поглядів, вважати себе братом всім людям, допомагати всім знедоленим, бути володарем своїх пристрастей і спрямовувати всі помисли свої на благо, говорити лише про благе.
  69. Трудися заради вдосконалення людей, розсіюй морок невігластва, слідуй шляхами чесноти і наставляй ближніх своїх в любові до всього роду людського.
  70. Навчися любити і втішати своїх ближніх, тим самим здійснюючи вище призначення своє; так станеш ти улюбленцем Небес, і благословення братів твоїх буде на тобі, і пройдеш по Землі як благодійник її.
  71. Ненавидь забобони, вихваляй Бога, Який, створивши тебе вільною і розумною істотою, здатною до чесноти, дарував тобі право самому визначати твою долю.
  72. Прислухайся до голосу розуму, що взиває до тебе: всі люди рівні, всі вони суть члени однієї всесвітньої сім’ї; будь же терпимим, справедливий і благий, – і так знайдеш щастя.
  73. Нехай усі дії твої будуть націлені на користь і на благо; заздалегідь добре обмірковуй їх; якщо якась з твоїх дій по зрілому міркуванні бачиться тобі сумнівною, відмовся від неї.
  74. Слідуй чесноті: в ній – краса буття; вона приносить благо обом сторонам.
  75. Знай, що твоє щастя невіддільне від щастя твоїх ближніх; твори їм все те ж, що бажав би, щоб вони творили тобі, і будь готовий пожертвувати навіть саме життя твоє на благо ближніх.
  76. Моральний закон універсальний; хай відобразяться його священні рядки в серцях усіх людей, і всякий хто порушив його, хай понесе невідворотну кару.
  77. Праведна людина, сильна сподіванням на совість свою, недосяжна для переслідування і примх долі; віра її – у справедливість Всевишньої Істоти.
  78. Порочна людина вічно і невпинно зазнає кари, і навіть води Лети не в силах загасити вогонь її совісті.
  79. Не забувай, що душа твоя нематеріальна, а тому вона не може загинути, подібно тілу, яке розпадається на складові елементи; пам’ятай, що не можна бруднити її гріхом.
  80. Пам’ятай невпинно про те, що ти сам – творець свого щастя, а місце твоє – на чолі всіх створених істот.
  81. Вивчай зримі чудеса Всесвіту; так ти пізнаєш В:.А:.В:. і Його досконалість; слухай голос Природи – голос своїх розуму та совісті.
  82. Йди шляхом чесноти і уникай пороку; дій так, щоб завжди самому залишатися задоволеним своїми діяннями.
  83. Возлюби ближнього свого, допомагай йому, наскільки вистачає твоїх сил, не шукай користі для себе, але шукай загального блага.
  84. Найкраще поклоніння В:.А:.В:. – це непорочна моральність і слідування шляхами чесноти.
  85. Правило природної рівності хай буде тобі порукою, якщо візьмешся судити ближніх своїх: спершу вивчи себе самого.
  86. Чим більше ми самі потребуємо поблажливості, тим ширше зобов’язані ми простягти хустку милосердя над ближніми нашими, які теж схильні до помилок, і маємо повністю позбутися від невдячності і зловмисності.
  87. Наклеп вказує лише на нікчемність духу і чорне серце свого автора; він виникає від заздрощів, ревнощів, жадібності та інших подібних пристрастей; він є доказом невігластва і злоби; незграбний наклеп свідчить про дурість; наклеп у відповідь на наклеп чорнить вже два серця; наклепник говорить про інших те, що хоче сам, тому це нерозумно і гріховно.
  88. У годину гонінь не мстися за себе: існують два типи ворогів – за невіглаством і за гріховністю; просвітлюй одних та вдосконалюй інших, наскільки зможеш, бо переконання дієвіше за насильство.
  89. Наш справжній ворог у нас всередині; вижени його зі свого серця, де оселився він у подобі честолюбства, жадібності й заздрості, – так відновиш гармонію, якій належить панувати в суспільстві, де всі люди – браття.
  90. Якщо союз досконалий, він задовольняє всі потреби учасників та спрощує їх бажання; він випереджає дію уяви своїми діями і підтримує добробут учасників; він є удача, яка продовжена в часі.
  91. Пам’ятай завжди про те, що ми поклялися в незмінній допомозі знедоленим; у вільний час відвідуй їх в будинках їх, де живуть вони в сльозах і горі; принось їм багатства розуму свого і надлишки свого цивільного добробуту; так розподіляючи свої блага, здобудеш ти вищу повагу з тих, які може знайти людина, присвятивши себе творінню блага, ти воістину будеш жити за законом, виконуючи його у всій повноті.
  92. Совість є дорогоцінний дар, яким наділив Бог людину; вона наставляє нас, яких вад належить уникати і яких чеснот слід дотримуватися; вона наш незмінний і суворий Суддя, від чийого вироку не в силах бігти ніхто зі смертних.
  93. Бог створив совість другом для того, хто не знайомий з лестощами; вона додає нам досвіду, і перед будь якою своєю дією належить питати у неї поради.
  94. Не засмучуй ще більше людину, чиє серце і так сповнене сумом; не відкладай на потім надання допомоги нужденному.
  95. Немає нічого болючішого, ніж просити про послугу, немає нічого радіснішого, ніж випередити прохання ближнього.
  96. Дружба часто є лише ница угода, в якій кожна зі сторін сподівається отримати щось лише для себе.
  97. Людство подібно до дитини, що приходить в цей світ вночі; лише пройшовши долиною темряви, знаходить воно світло.
  98. Не можна переоцінити невинність дитини, і якщо доведеться тобі міркувати про ганебні свої вчинки, завжди май перед очима образ дитини в колисці.
  99. Благо – любити ближнього в ім’я радощів, принесених дружбою, але не в ім’я можливого особистого прибутку від цієї дружби.
  100. Якщо єдине бажання наше – стати щасливими, то воно легко реалізується; але якщо ми бажаємо стати щасливішими за інших, це складніше за все на світі, бо оточуючі завжди бачаться нам щасливішими за нас.
  101. Якщо ти червонієш, при згадуванні про своє становище, це гордість говорить в тобі; подумай про те, що не місце і не положення твої здатні зганьбити або обезсмертити тебе, але твоє до цього ставлення.
  102. Величезні запаси духу і сердечності потрібні, щоб любити щирість, навіть коли вона ранить, і самому бути щирим, навіть якщо правда образлива для інших; мало хто володіє достатньою твердістю для того, щоб говорити правду під загрозою для себе.
  103. Всі народи в усі часи вважали Істину вищою цінністю: це найпростіша природна чеснота, але й одна з найскладніших для підтримання.
  104. Не визнавай інших приводів для прийняття в наше коло, крім знань і заслуг; приймай і наставляй лише чесних людей незалежно від їхньої віри, країни проживання та її законів, – наше вчення просте і полягає лише в розумінні Бога і чесноти.
  105. Очищуй своє серце, неси світом Слово Життя, наставляй невігласів, допомагай знедоленим, вчи ненавчених братів ненавидіти гріх, гординю та інші злі пристрасті, але любити чесноту.
  106. Піднось голос свій на захист невинних і обділених долею, проти гноблення і гонінь, щоб ніс він розраду і мир серцям ближніх твоїх і жах – душам людей порочних.
  107. Порочні прихильності ведуть до горя.
  108. Зло – це душевна хвороба, а несправедливість і зрада – смерть для душі.
  109. Ніколи не може іменуватися вільним той, хто раб своїх пристрастей.
  110. Краще лежати на траві, вірячи в Бога і в себе, ніж лежати на золотому ложі, вічно сумніваючись.
  111. Насолоджуйся аксіомами і теоремами філософії, як дорогоцінними амброзією та нектаром, бо задоволення, яке від них випливає, істинно, непорочно і божественно.
  112. Дружба з одним мудрецем краще дружби з сотнею дурнів.
  113. Брехуни хороші лише на перший погляд, бо творять добро на словах, але нічого – на ділі.
  114. Що годувати змію, що робити добро людині порочній – підсумок один, бо обидві невдячні.
  115. Той, хто полюбив блага душевні, полюбить і більш піднесене і божественне, але той, хто полюбив блага минущі, буде любити лише людське.
  116. І до похвали, і до осуду, що походить від дурнів, стався як до дурості, бо все життя невігласа – один суцільний порок.
  117. Ганебніше бути рабом власним пристрастей, ніж тирана.
  118. Бодрствуй очима свого розуму, бо сон його і є твоя справжня смерть.
  119. Кращими та почесними друзями своїми називай тих, хто допомагає душі твоїй, а не тілу.
  120. Суди про людину за справами, а не за словами, бо навколо багато златоустів і притому брудних на справах.
  121. Роби лише те, що вважаєш гідним і чесним, нехай це і не принесе тобі славу, бо натовп – поганий суддя гідним справам.
  122. Мудрий і улюблений Богом – той, хто працює на благо своєї душі, тоді як більшість трудяться на благо лише свого тіла.
  123. Сила душі нашої – в поміркованості, бо вона є світло людини витриманої; краще померти, ніж затьмарити душу через непомірність тіла.
  124. Не може одна й та ж людина любити задоволення, тіло, багатства і Бога.
  125. Хмари часто приховують собою Сонце, а пристрасті – розум.
  126. Щастя людини – не в тілі її і не в багатстві, але в праведності і справедливості.
  127. Одяг, очищений і сяючий, від носіння брудняться, а душа, раз очищена від невігластва, сяє чистотою вічно.
  128. Якщо мета вдосконалення – в чесноті, порок приречений на смерть.
  129. Обирай для дітей своїх навчання, а не збагачення, бо надії освічених краще багатств в руках невігласів.
  130. На будь-якому святі пам’ятай про двох головних гостей, яких слід потішити: про тіло і про душу, – і що ти даєш тілу, то втрачаєш, а що даєш душі – буде вічно.
  131. Немає шкоди в тому, щоб збирати багатства, однак якщо збирати їх неправедно, – то цей гріх страшніший за всі інші.
  132. Немає у Бога на Землі місця ближче до Його Сутності, ніж в чистій і святий душі.
  133. Злочинна неправедність – це виглядати праведним, але не бути їм у справах.
  134. Мудрець переносить злидні зі спокоєм.
  135. Лише той дорогий для Бога, хто ворог несправедливості.
  136. Страх смерті виникає від неуцтва душі.
  137. Однаково небезпечно вручити меч безумцю і владу – грішникові.
  138. Однаково небезпечно ставити судно на неміцний якір і покладати надії на грішника.
  139. Небезпечно нехтувати тим, в чому у нас виникне потреба після розкладання тіла.
  140. Як Малі Містерії передують Великим, так дисципліна повинна передувати філософії.
  141. Мудрець, яким нехтують люди за життя, після смерті прославиться.
  142. Слідувати пораді неправедного друга – все одно що пити смертоносну отруту із золотої чаші.
  143. Пам’ятай, що помилки і невігластво суть злочини, якщо вони виникають від презирства до Істини; тремти, якщо лінощі і бездіяльність призвели твоє життя до морального падіння, або ж якщо порок підкорив серце твоє і затьмарив твої дні.
  144. Пам’ятай, що все, що мислить, має розум, все, що здатне відчувати, володіє почуттями, все, що любить, володіє правом на любов, все, що страждає, – правом на жалість; у містичних сходів Творіння немає пропущених ступенів, і вони призначені для поступового піднесення від нерозумної тварі до Людини.
  145. Не суди про діяння людей зверхньо, мало хвали і ще менше засуджуй, лише В:.А:.В:. Бачить правду в серцях і віддає належне Своїм творінням.
  146. Якщо ти прийшов сюди, ведений єдиним духом цікавості, йди!
  147. Якщо дорогі для тебе світські відмінності, йди! Їх тут нема.
  148. Якщо боїшся, що відкриється правда про гріхи твої, не заходь сюди.
  149. Поміркуй над тим, що потрібно перестати бути людиною, щоб вступити на шлях, що веде до Святилища Масонства; щоб наблизитися до Бога, належить долучитися до тіні Божественного.
  150. Навіть якщо щире покаяння не повертає невинність, воно спокутує найтяжчі гріхи.
  151. Бережи душу свою в тій чистоті, яка робить її гідною в будь-яку мить стати перед В:.А:.В:.
  152. Тлінна людина, все життя своє ти – раб необхідності і іграшка випадку; але утішся, бо чекає тебе смерть, і вона несе мир і спокій.
  153. Людина народжена для страждань, такий закон буття; радощі її взяті в борг, який вона зобов’язана сплатити; за цим законом, всі народжуються для щастя, але в житті нещастя лише судилися їм, чи сплять вони на дошках або на пурпурі; народжуючись, людина вітає світ сумним криком.
  154. У Природі немає порожнечі, все заповнене; в Природі нема досконалої смерті, все живе.
  155. Смерть існує, але не для мудреця; вона лише привид, який зробили страшним невігластво і слабкість натовпу; адже те, що відомо нам під назвою Смерть, є лише зміна стану.
  156. Нема незримого світу, але існують лише різні ступені досконалості тілесних органів. Тіло є грубе втілення, тимчасова оболонка душі, яка здатна сприймати без втручання тілесних органів, за допомогою власних почуттів і відчуттів, духовні сутності, так само як і всі тілесні явища, існуючі у Всесвіті.
  157. Якщо В:.А:.В:. дарував тобі сина, будь вдячний Йому, однак тріпочи, бо цим Він довірив тобі велику відповідальність; стань же для цієї дитини живим втіленням божественності. Нехай до десяти років від роду він страшиться тебе, щоб надалі до самої смерті твоєї почитав він тебе. До десяти його років будь йому Паном, до двадцяти років – Отцем, до смерті – Другом, прагни спершу навчити його першооснов добра, а не тонкощів наук, щоб він був зобов’язаний тобі, в першу чергу, освіченим і праведним розумінням, а не поверхневими знаннями; вирости його чесною людиною – і лише потім здібною.

 

Leave a Reply

  

  

  

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>